У всіх дошкільних групах Путрівського академічного ліцею приділяється значна увага вихованню у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.
Сьогодні українська держава і її громадяни є учасниками і свідками війни, яку розв’язала російська федерації. Перемога в цьому збройному протистоянні визначає подальшу долю існування української нації. Тому постала нагальна потреба в переосмисленні і посилені заходів, спрямованих на розвиток національно-патріотичного виховання дітей загалом, і дошкільнят зокрема. Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 року № 527 затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти до 2025 року. Серед головних її напрямів слід виділити повагу до культурних цінностей українського народу, традицій, толерантність, відповідальність за природу, здоровий спосіб життя.
Кожна нація, кожен народ, кожна соціальна етнічна група має свої звичаї, свої традиції, що вироблялися впродовж багатьох століть, освячені віками і становлять національну культуру. Отже, одним із пріоритетних напрямків нашої роботи з дітьми дошкільного віку є організація по формуванню в них національної свідомості, гідності, забезпечення належного народознавчого розвитку, надання знань у всіх сферах життєдіяльності дитини.
Досвід роботи дошкільних груп Путрівського академічного ліцею показує, що засвоєння українознавства є однією із найважливіших умов успішної реалізації мети і завдань національного виховання. У всіх дошкільних групах заклвду приділяється значна увага вихованню у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.
Увесь освітній процес проходить українською мовою. На нашу думку, саме на мову необхідно звернути особливу увагу. Рідна мова – найяскравіший вияв національного буття народу, його головна духовна скарбниця. Вона концентрує культурно-історичний шлях нації, є могутнім природним засобом об’єднання людей. Через мову народ передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, традиції і культуру. Володіючи рідною мовою, дитина пізнає свій народ, його характер, його матеріальну та духовну культуру, його історію та думки. Саме рідна мова допомагає дитині пізнати і полюбити свою Батьківщину. В роботі з дітьми вихователі використовують різні форми усної народної творчості – казки, потішки, забавлянки, загадки, пісні та ін. Усна народна творчість – це живе джерело, яке в доступній формі донесе до малят мелодику української мови, елементи історії, етнографії. А через творчість українських дитячих письменників і поетів (П.Воронько, Д.Павличко, Н.Забіла, Т.Коломієць, В.Сухомлинський) діти знайомляться з навколишнім світом, обговорюють важливі морально-етичні теми на прикладі героїв творів.
Для реалізації завдань по формуванню у дошкільників знань з української культури, педагогами дошкільних груп було створено розвивальне середовище, в якому створено необхідні умови для якнайкращого проведення заходів з українознавства (занять, дидактичних та рухливих ігор, гурткової роботи та ін.). Згодом ми вирішили створити власний музей, щоб і наші вихованці, і їхні батьки наблизилися до музейної царини, захопилися цим дивовижним світом. На нашу пропозицію про співпрацю відгукнулися батьки наших вихованців і почалася плідна робота. Саме разом з батьками в нашому дошкільному підрозділі створено музейну народознавчу кімнату «Світлиця». Звичайно, наша музейна кімната не може похвалитися багатством експонатів, але всі вони близькі і добре знайомі дітям. Малята залюбки відвідують її. Вони одразу потрапляють у світ традицій матеріальної та духовної культури нашого народу. 
Велика піч, що оздоблена українським декоративним розписом, є улюбленою у дітей. Звісно, пирогів у ній не спечеш і борщу не звариш, проте уявлення про перебування у селянській хаті — такій, у якій мешкали наші діди-прадіди, ця піч все ж таки створює. На печі, як годиться, розкладені глиняні глечики, горщики, гарбузи. А поряд на миснику,— інший керамічний посуд, що розмальований за традиціями українського декоративного розпису: тарілка, миска й полумиски, кухлі, барильця, куманці тощо.
З метою формування в дітей єдності пізнавального, естетичного та дієвопрактичного компонентів особистості, педагоги нашого підрозділу постійно проводять з вихованцями заняття з використанням експонатів музейної кімнати, екскурсії, свята, народні ігри, в переддень народних свят - театралізовані вистави, розваги, конкурси тощо. Дуже цінними й результативними ми вважаємо творчі зустрічі педагогів та дітей з народними умільцями, які провели для дітей різних вікових груп різноманітні майстер-класи по виготовленню ляльки-мотанки, виготовленню писанок, декоративному розпису глиняного посуду та площинних паперових форм.
Наш музей залюбки відвідують не лише вихованці дошкільних груп та їхні батьки, але й, учні початкових класів ліцею. Полюбивши та засвоївши цінності музейного простору, надалі діти стануть вдячними відвідувачами музейних залів, інтелігентними, добре вихованими, а отже освіченими людьми.
У вихованні дошкільнят важливу роль важить кожна деталь, яка має народознавчий напрямок – оздоблення холу, коридору, музейна народознавча кімната «Світлиця», а також назви груп – "Сонечко", "Світлиця", "Краплинка", ”Калинка” – слова, близькі кожній українській дитині з народження.
Велика увага приділяється вихованню родинних відносин. У повсякденні, ми намагаємось знайомити дітей з правилами ввічливого ставлення до рідних: як треба вітатися, дякувати, звертатися з проханням, відгукуватися на пропозиції, допомагати дорослим у хатній роботі, у підготовці до сімейних свят. Працюючи з дітьми, вихователі намагаються розширити їхнє знання про сім’ю: склад, взаємини, професії; виховати свідоме ставлення до обов'язків усіх членів сім’ї, сформувати у дітей поняття про те, що сім’я - це найближчі і найрідніші нам люди, серед яких ми живемо. Саме це розвиває у дітей цікавість до символічного значення імені тата, мами, бабусі, дідуся, братика чи сестрички, свого власного. На заняттях та в повсякденному житті вихователі дають знання дітям про сімейні свята (дні народження, святого Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, День Матері, веснянки, Івана Купала, Спаса, День Козацтва та інші), до яких готуються всі члени сім'ї (прибирають у хаті, вивішують вишиті рушники, готують смачні страви, чекають гостей, готують подарунки, вітання, іменинний торт тощо).
Також з дітьми розглядаємо державну і народну символіку. Вона виражає істотні сторони, доленосні події у житті української нації, держави, духовності. Символіка містить у собі важливий філософський, політичний, ідейно-моральний та естетичний зміст і спрямованість.
Концепція національно-патріотичного виховання дошкільного підрозділу передбачає знайомство старших дошкільників з певними історичними подіями, які відбувалися і відбуваються в Україні. Це досить успішно впроваджується на заняттях з художнього читання, ознайомлення з творами художників, сучасними подіями. Вже доброю традицією стала організація розваги «Ми - маленькі Козачата», приурочена до свята «Козацтва», яке ми святкуємо 14 жовтня. Людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, саме тому дітям цікаво ближче познайомитися із життям та побутом українських козаків. Діти читають вірші, співають пісні, змагаються та весело грають в ігри. Також знайомляться з улюбленими стравами козаків та навіть смакують «козацький куліш».
Готуючись до цих заходів, ми знайомимо дошкільнят із розвитком подій в Україні на сьогодні, розповідаючи про доленосні віки на шляху рідного народу, про його боротьбу, спроби відродитися і стати в рівень з іншими народами. Так, активізуючи пізнавальну діяльність дітей, ми допомагаємо дітям встановити логічний зв’язок між історією та сучасністю.
Отже, українознавчих заходів, які створюють і реалізують наші педагоги, включають в себе виховні, розвивальні і навчальні цілі, що сприяють формуванню, закріпленню і розвитку у дошкільників морально-етичних та громадських якостей: любові до рідного краю, села, міста, країни, усвідомлення себе громадянином України, прагнення бути добрим, турботливим, оберігати навколишнє середовище, шанувати народні традиції і звичаї, розуміти красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаємин тощо.
Колектив дошкільного підрозділу вважає, що головним завданням національного виховання дітей дошкільного віку є формування основ національної самосвідомості і самовизначення – відчуття належності до певної нації. Основою національної самосвідомості є національні почуття – комплекс емоцій, які фіксують суб'єктивне ставлення людей до своєї нації, її потреб і норм життя. Важливо, щоб сформовані у ранньому дитинстві національні почуття, елементи національної свідомості мали моральну спрямованість.
Така робота з дітьми приносить велике задоволення не тільки нам, а перш за все, нашим вихованцям, вона вражає своєю загадковістю, чарівністю та неповторністю. Ми із задоволенням спостерігаємо, як діти розвиваються.