Для практичного використання розміщуємо матеріали корекційно-розвиткових занять, підготовлені вчителем-логопедом Грицай К. Я. та вчителем-реабілітологом Домбровською Ж. Ф. комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Горохівської районної ради Волинської області.
Логопедія вдома
Формування правильної вимови у дітей – це складний процес. Дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми дошкільного віку велику увагу необхідно приділяти розвитку артикуляційної моторики, фонематичного слуху, просодичної сторони мовлення та розвитку дрібних м’язів рук. Розвиток цих сфер прямо веде до розвитку мовлення у дитини.
Артикуляційна моторика
Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовленнєвого апарату: губ, язика, нижньої щелепи, дихання.
На початковому етапі підготовки артикуляційного апарату дитини до постановки звуків або ж для розвитку вміння правильно володіти своїм артикуляційним апаратом пропонуємо використовувати так звану лінгвістичну казку «Казку про Веселий Язичок».
Під час розповіді цієї казки дитина залюбки «включається» в роботу, адже тут присутній ігровий момент, а що найважливіше – в ході казки ви непомітно для малюка виконуєте разом з ним найпростіші артикуляційні вправи. Ці вправи і стануть для вашої дитини підготовчою артикуляційною гімнастикою.
Пропонуємо вашій увазі приклад казки про Веселого Язичка. Але ви також можете вигадати свою казку в залежності від вподобань дитини, але пам’ятайте, що основна мета такої казки – не розвиток сюжету, а підготовка артикуляційного апарату до правильної звуковимови. Також слідкуйте, щоб дитина повторювала всі рухи, про які ви розповідаєте та які їй показуєте.
Казка про Веселий Язичок
Жив собі Веселий Язичок у своєму чарівному будиночку (широко відрити рот, показати язик, порухати ним у роті). Ти, мабуть, здогадався, що цей будиночок – рот. Двері у будиночку то відкриваються, то закриваються. Ось так (по черзі відкривати і закривати ротик, ритмічно, в помірному темпі). Кожного дня Язичок виходить з будиночка на прогулянку (висунути язика). І от одного разу Язичок вийшов погрітись на сонечку, приліг він на ґанку (покласти широкий язик «лопаткою» на нижній губі). Раптом подув сильний вітер, Язичок здригнувся (зробити вузький язик «голочкою»), сховався в будиночок і зачинив за собою двері (забрати язик та закрити рот). Дуже полюбляв Язичок грати у футбол (по черзі впиратись кінчиком язика то в ліву, то в праву щоки), на барабані (стукати кінчиком язика в зуби д-д-д), гойдатись на гойдалці (відкрити рот, кінчиком язика по черзі тягнутись до носа, потім до підборіддя), їздити на конику («клацати» язиком, присмоктуючи та різко відриваючи його від піднебіння). А коли награється, Язичок йшов до свого будиночка відпочивати (знову забрати язик та закрити рот). Який слухняний у тебе Язичок!
Таку казку можна використовувати навіть з найменшими малюками, видозмінюючи її в залежності від вікових особливостей та індивідуальних вподобань кожної дитини.
Це лише один приклад з багатьох, як можна обіграти артикуляційну гімнастику. Пошийте разом з дитиною логопедичну іграшку, а за основу можна взяти ту іграшку, яка найбільше симпатизує вашій дитині, зробіть у іграшки рухливий язик, куди вставляється рука дорослого та грайте разом з дитиною, поруч з нею будьте і самі малим дитям та пам’ятайте, що основна діяльність для дитини дошкільного віку – це гра.
Фонематичний слух
Фонематичний слух – це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина здатна диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці (відставання в поповненні словника, у формуванні граматичної будови мови і зв'язного мовлення), а також порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) у школярів. Саме тому дуже важливо розвивати фонематичне сприймання у дітей з самого раннього віку.
Зокрема, у своїй роботі з дітьми дошкільного віку я використовую гру «Вгадай хто це?». Дітям за звуком потрібно відгадати тварину, назвати її та знайти у коробці відповідну фігурку, а записи звуків тварин використовую з цього посилання:
Просодична сторона мовлення
Розвивати просодичну сторону мовлення у дітей допомагає такий метод роботи, як логоритміка. Логоритміка – комплекс вправ, які дитина виконує за допомогою музики і віршів. Це корекційна педагогіка, завдяки якій рухи супроводжуються звуком. Педагоги займаються нею з дітьми, щоб виправити мову за допомогою рухів і звукового супроводу. Ці вправи дуже корисні для дітей. Вони розвивають дихання, мову, слух, моторику, творчі здібності, а ще надзвичайно цікаві для дітей, а особливо дітей дошкільного віку.
Зокрема, чудові співанки для дітей дошкільного віку, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням:
Розвиток дрібної моторики
Робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу, а саме у період дошкільного віку. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
- Розминати пальцями пластилін, глину.
- Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, кульки.
- Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
- Стискати та розтискати кулачки.
- Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
- Двома пальцями руки (вказівним та середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
- Показувати окремо тільки по одному пальчику.
- Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
- Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
- Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
- Нанизувати великі ґудзики на нитку.
- Зав’язувати вузлики на мотузці.
- Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки. Закручувати шурупи, гайки.
- Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
- Складання матрьошок.
- Малювання у повітрі.
- Ігри з піском, водою.
- Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
- Різати ножицями.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити, повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. «Пальчикові ігри» начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення.
Пальчикові ігри, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням:
Артикуляційна гімнастика
Цікаві логопедичні вправи
9 простих порад логопеда батькам
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
1. Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
2. Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
3. Задавайте ВІДКРИТІ запитання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
4. Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
5. Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
6. Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
7. Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихайте дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не дізнається назви більшості предметів навколишнього світу. Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть вчити короткі фрази. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчіть її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
8. Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
9. Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Як навчити дитину буквах і говорити «р»?
Всі діти різні, тому немає чітких рамок, в якому віці дитина повинна вимовляти всі букви. Кожен малюк розвивається по різному. Одні дітки починають розмовляти на рік, інші в три не говорять і двадцяти слів. Але ніколи не потрібно панікувати і думати, що у вашої дитини щось не так. Завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти малюкові розвивати свою мову. Хочу дати кілька порад зі свого досвіду, як навчити дитину буквах.
Як навчити дитину вимовляти букви?
Спочатку батьки повинні розуміти, що найголовніше в розвиток правильного мовлення ваше спілкування з дитиною. Починаючи з дитинства не дозволяйте собі і іншим спілкуватися з малюком неправильно, не сюсюкайте, чітко і правильно вимовляє всі слова. Як дитина сприймає мову, так і намагається її відтворити. Тому розмовляйте з малюком, як з дорослою людиною.
Як ще навчити дитину вимовляти букви і слова?
Важливу роль в розвитку мови відіграють книги. Читайте з малюком. Вивчайте вірші, пісні, скоромовки, чим більше малюк буде розмовляти, повторять, учить, тим швидше встановиться мова.
Як допомогти дитині вимовляти букви?
У всіх дітей не відразу виходить вимовляти ту чи іншу букву. Але коли є результат, обов’язково похваліть малюка, скажіть «Дивись, який ти вже став великий! У тебе вийшло сказати букву. Давай повторимо ще раз!» . Заохочуйте, хваліть, радійте разом з малюком.
Як навчити дитину говорити «р»?
Найскладніша для дітей буква. Як же допомогти малюкові?
- Чи можете прогарчати, р-р-р, так гарчить ведмідь, тра-та-та, так стріляє автомат, дир-дир-дир, так їде трактор.
- Проговаривайте скоромовки, в яких використовується буква
- Намагайтеся вживати побільше простих слів, в яких присутня буква
- Показуйте дитині як ви вимовляєте цю букву, де у вас знаходиться мову.
- У жодному разі не сваріть і не кажіть, що дитина робить щось не так, направляйте і допомагайте. Якщо не виходить, скажіть « Нічого страшного, в інший раз вийде обов’язково!»
В якому віці дитина повинна вимовляти всі букви. Якщо до шкільного віку вам не вдалося всі букви, зверніться за допомогою до логопеда.
Щоб дитина навчився вимовляти букви і слова потрібно зовсім небагато. Вашу увагу, терпіння і любов. І все вийде!